Чкаловська селищна об’єднана територіальна громада
Чугуївський район, Харківська область

Історична довідка

Чкаловська об’єднана територіальна громада - утворена 13 травня 2016 року згідно рішення Чкаловської селищної ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та включає сімнадцять населених пунктів: смт Чкаловське, с-ще Дослідне, с. Миколаївка, с. Гаврилівка, с. Нова Гнилиця, с. Іванівка, с. Михайлівка, с. Степове, с. Студенок, с. Коробочкине, с. Осиковий Гай, с. Леб’яже, с. Миколаївка, с. Пушкарне, с. Таганка, с. Базаліївка, с. Юрченкове Чугуївського району Харківської області.

На перших виборах депутатів та селищного голови які відбулись 31.07.2016 року було обрано 26 депутатів Чкаловської селищної ради, та селищного голову

Чкаловська об’єднана територіальна громада знаходиться в південно-східній частині Чугуївського району. По території громади протікає річка Сіверський Дінець. Чкаловська об’єднана територіальна громада межує з такими населеними пунктами: с. Волохів Яр, с. Гракове, с. Малинівка, с. Кочеток Чугуївського району, Балаклійським та Шевченківським районами Харківської області.

Територія громади

Складає 261,1 км2, або 22,7 % від загальної території Чугуївського району(1148,61 км²). Адміністративним та культурним центром об’єднаної громади є селище міського типу Чкаловське, яке розміщене на відстані 23 км від м. Чугуїв та 47 км від обласного центру - м. Харків .

Розміщення Чкаловської ОТГ на мапі Харківської області.

new teretorialnaya bulk Chkalovskoye on the map of Kharkiv region

Клімат.

Чкаловська об’єднана територіальна громада розміщується в помірному кліматичному поясі, клімат помірно-континентальний. Оскільки громада розміщується в середніх широтах, то величина сумарної річної сонячної радіації змінюється за порами року та складає близько 95,1 Ккал на см2, річна сума опадів у вигляді дощу та снігу складає близько 520 мм. В місцевості переважають Північні і Північно - Західні вітри. Максимальні температури (понад 40 0С) спостерігалися у метеорологічній станції в м. Чугуїв, а найнижчі - 350С. Зима тут не дуже морозна, а літо спекотне. На клімат найбільше впливає географічна широта, абсолютна висота над рівнем моря (700 м), віддаленість від океану, рельєф, що оточує територію області, характер підстилаючої поверхні. В цілому клімат сприяє для життя людей, вирощування різноманітних сільськогосподарських культур та роботи транспорту.

Рельєф.

Чкаловська ОТГ розташована у центральній частині Харківської області в зоні Лісостепу. Рельєф - рівнинний.

Корисні копалини.

Об’єднана громада багата на корисні копалини, природний газ. Також наявні глини, пісковики, вапняки, які використовуються для виробництва будівельних матеріалів (виробництво цегли в с. Леб’яже). На території Чкаловської громади активно ведеться видобуток газу.


Внутрішні води

Складова частина ландшафту. На території Чкаловської ОТГ внутрішні води представлені: ріки Сіверський Дінець, Бурлук, струмки, ставки, болота та підземні води вони тісно взаємозв’язані колообігом води. За характером водозбору річки відносяться до рівнинних.

1.1. Демографічна характеристика об’єднаної громади

До об’єднаної громади з центром в селищі Чкаловське Чугуївського району Харківської області входять 15 сіл та 2 селища із загальною чисельністю населення 12 307 чол., а саме: •

  Населений пункт 2016
1 с. Базаліївка 609
2 с. Іванівка 1008
3 с. Михайлівка 187
4 с. Петрівське 64
5 с Студенок 18
6 с Коробочкино 3092
7 с Осиковий Гай 102
8 с Леб’яже 1534
9 с Миколаївна 28
10 с Пушкарне 38
11 с Таганка 9
12 с Юрченкове 364
13 смт Чкаловське 4188
14 с Миколаївка 76
15 с Нова Гнилиця 472
16 с Гаврилівка 327
17 с Дослідне 191

Щільність населення на 1 км2 складає 47 осіб. Приріст населення Чкаловської об’єднаної територіальної громади відбувається за рахунок міграції міського населення в сільські населені пункти.

Регіони Площа, км2 Населення Густота населення
Чкаловська об’єднана територіальна громада 261,1 12307 47 на 1 км2
Чугуївський район 1148,61 46800 41 на 1 км2
Харківська область 31415 2775000 87 на 1 км2

Інформація про об’єднання громадян і засоби масової інформації

На території Чкаловської ОТГ зареєстрована і активно функціонує Громадська організація «Чкаловська громадська організація «Моя громада» (код ЄДРПОУ 40266500). Кількість її членів 160 осіб, з них біля 60% членів складають жінки. Представляє інтереси всіх груп місцевого населення, в тому числі вразливих та незахищених (особливо – жінки, дітлахи, пенсіонери).

На території Чкаловської селищної ради діє актив селища (організована, але не зареєстрована група місцевих мешканців віком від 18 до 70 років). Актив селища бере також дуже активну участь в житті громади і вирішенні проблемних питань. Саме завдяки дружній і організованій взаємодії між цією групою та Чкаловською селищної радою у 2015-2016 рр. і була створена Чкаловська ОТГ, були вирішені важливі для життєдіяльності питання.

На території Чкаловської ОТГ діє ветеранська організація. До складу її Ради входять 11 осіб – представників усіх населених пунктів ОТГ. У більшості населених пунктів ОТГ створені ініціативні ветеранські групи (6 од.). З цією організацією пов'язаний ветеранський клуб «Надія», який працює більше 10 років, організовує вечори зустрічі для місцевих ветеранів. Усього в ОТГ налічується біля 2 625 ветеранів.

Чкаловська селищна рада співфінансує утримання Чугуївської районної громадсько-інформаційної газети «Вісник Чугуївщини» та Чугуївську районну телерадіокомпанію «Слобожанка».

Освіта.

На території Чкаловської об’єднаної територіальної громади 6 загальноосвітніх навчальних закладів, а саме: •

Чкаловське НВК

Іванівський НВК;

Коробочкинський НВК

Леб’язький НВК;

Новогнилицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів; •

Базаліївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Медицина.

На території Чкаловської об'єднаної громади медичні послуги населенню надає комунальний заклад охорони здоров’я «Чугуївський районний центр первинної медико – санітарної допомоги» Чугуївської районної ради Харківської області. В населених пунктах Чкаловської ОТГ розташовані його структурні підрозділи, а саме: •

Чкаловська амбулаторія загальної практики сімейної медицини (А ЗПСМ) •

Іванівська (А ЗПСМ) •

Коробочкинська (А ЗПСМ) •

Леб´язька (А ЗПСМ) •

Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) с. Базаліївка •

ФАП с. Юрченкове •

ФАП с. Нова Гнилиця •

ФАП с. Миколаївка •

ФАП с. Михайлівка •

ФАП с. Степове

На території ОТГ працюють чотири сімейних лікаря загальної практики обслуговують 11349 жителів Чкаловської об’єднаної територіальної громади. В фельдшерсько – акушерських пунктах об’єднаної громади працюють фельдшери та медичні сестри та обслуговують 958 чоловік.

Культура.

На території Чкаловської об’єднаної територіальної громади діють п’ять будинків культури.

Інфраструктура.

По території Чкаловської об’єднаної територіальної громади проходять два автошляхи: Чугуїв-Мілове та Київ-Харків-Довжанський. Автосполучення між населеними пунктами громади проходить по дорогам місцевого значення, які мають переважно асфальтове покриття. Також по території проходить гілка південної залізничної дороги.

a new territorial community Chkalovskoye

Економінка.

Вагому роль в економіці Чугуївського району та Харківської області грають сільгоспвиробники, які розташовані на території Чкаловської об’єднаної територіальної громади ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» це найбільший виробник свинини в Харківській області.

На території Чкаловської ОТГ діють підприємства в таких галузях: Рослинництво і агропереробка:

ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» (смт Чкаловське),

Державне підприємство «Дослідне господарство «Граківське» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»[1] (с-ще Дослідне)

СК «Вітязь» (с. Коробочкине)

ТОВ «Агрофірма «Іванівський Лан» (с. Іванівка)

СТОВ «Маяк» (с. Коробочкине)

ТОВ «Агрофірма «Лебежанська» (с. Леб’яже)

ПСП «Агрос» (с. Леб’яже)

ТОВ «Агрофірма «Базаліївський колос» (с. Базаліївка)

ДП «Агроресурс» (с. Юрченкове)

ПрАТ «Чугуївський Агротехсервіс» (с. Коробочкине)

ТОВ «Агрофірма «Репіна» (с. Юрченкове)

ТОВ «ТПК «Агроальянс ЛТД» (смт Чкаловське)

ФГ «Меркурій ПС» (с. Леб’яже)

ТОВ «Спецагродар» (с. Юрченкове)

ТОВ «Агросервіс ЛТД» (с. Іванівка)

Тваринництво і агропереробка:

ПАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» (смт Чкаловське)

АФ «Базаліївський колос» ТОВ (с. Базаліївка)

Фармацевтика:

ТОВ «Зооветцентр» (смт Чкаловське)

Газодобування:

ГПУ «Шебелинкагазвидобування»

На території ОТГ поблизу с. Іванівка знаходиться Чугуевская спостережна станція НДІ астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна[2] - астрономічна Обсерваторія, заснована у 1960 році. Засновник обсерваторії був Микола Павлович Барабашов. На базі спостережної станції було організовано лабораторію когерентної оптики. Основна тематика роботи обсерваторії: фотометричні і спектрополяріметріческіе спостереження астероїдів.

Энтомологический заказник местного значения «Михайловский». Площадь 5,6 га. Участок на юго-западном степном участке вблизи деревни Михайловка. Растёт растительность степного типа. Живёт около 40 типов насекомых, среди которых есть и основные оплодотворители люцерны.

Энтомологический заказник местного значения «Студенок». Площадь 4,9 га. Участок на степных склонах балки вблизи деревни Студенок. Площадь 4,9 га. Растёт степная растительность. Живёт около 50 видов и групп полезных насекомых, в том числе и опылители люцерны

Легенди та Історія

В далекі часи на місці с. Чкаловського був безкрайній ковильний степ. Деякі легенди свідчать про те, що по наших землях втікав новгород-сіверський князь Ігор Святославич з половецького полону, але ця легенда не має фактичних доказів.

На час створення радгоспу на його землях уже були хутори НеєловкаГаврилівкаМихайлівкаМиколаївкаНежурилівка. В 1929 році був заснований радгосп "Індустріальний". Він був утворений біля станції Гракове, як зразковий для України. Його площа становила 22000 га. Було засноване село ім. Балицького, яке заселялось переважно репресованими, тобто це було місце виправних таборів.

Хутори Неєловка, Гаврилівка, Михайлівка, Миколаївка, Нежурилівка теж ввійшли до складу радгопу "Індустріальний". Найбільший з них був хутор Неєловка – за 7 км на схід від центральної садиби радгоспу. Назву хутір одержав, за переказами, від першого поселенця – селянина із села Зарожного Неєлова. Заселяли цю землю переважно селяни із села Зарожного з 1924 року.

В 1927 році, при створенні комнезамів, і в Неєловці обрали комнезам в складі 20 чоловік. Хутір Неєловка ввійшов до складу радгоспу під назвою відділення № 3. Хутір мав 81 двір.

За 9 км на південь від центральної садиби розташований хутір Михайлівка (відділення № 4), за 1,5 км на схід – хутір Гаврилівка, і за 6 км на північний схід – хутір Миколаївка.

Всеволод Балицький був народним комісаром внутрішніх справ. Багато людей вдячні йому життям, бо під час голодомору 1933-34р.р. поселяни уникли тієї участі, що спіткала інших.

Балицьким був укладений договір з владою щодо зернових збережень радгоспу, але під час репресій Балицького було переведено спочатку на Урал народним комісаром НКВС, а потім засуджено і відправлено до табору. За переказами відомо, що він потрапив до людей, репресованих ним же і був повішений в камері.

Не можна не згадати головного агронома радгоспу Центиловича К.Ф. Він був сином поміщика. За допомогою його знань радгосп мав успіхи в тваринництві та землеробстві.

В 1934 році радгосп "Індустріальний" було розділено на три радгоспи:

  • Радгоп № 5. Мав площу 7 тис. га. До його складу входили: центральна садиба, Миколаївка, Гаврилівка, Неєловка, Нежурилівка.
  • Радгосп № 7. Мав площу 7 тис.га. До його складу входили: Волохів Яр, Петровське, Кам'янка, Михайлівка, Іванівка.
  • Радгосп "Індустріальний". Мав площу 7 тис.га. Знаходиться біля станції Булацелівка.

Радгоспи № 5 і № 7 не мали назв, а були номерні, бо належали відомству НКВС. Директори радгоспів призначалися НКВС і працювали не більше року. Радгоспи мали найголовніше для сільського господарства природне багатство – це потужні чорноземні ґрунти, товщина яких більше одного метра. Рослинність була трав’яна. Степ розораний і засівався переважно зерновими культкурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, горох), а також цукровим буряком. Радгосп № 5 спеціалізувався на розведенні свиней і молочної великої рогатої худоби. Допоміжними галузями були овочівництво, садівництво, пасіка.

За розпорядженням Уряду Української РСР сюди були направлені машини для розорювання цілинних земель – трактори "Фордзон", "ХТЗ" і парові плуги.

З 1930 року господарство радгоспу зростало: були збудовані корівник, свинарники, зерносклади, механізовані майстерні, автогараж і гараж для тракторів. Перед війною працівники радгоспу досягли значних успіхів в розвитку землеробства та тваринництва.

В 1936 році з кожної фуражної корови одержували 2 600 літрів молока, а в 1939 році – 4 360 літрів. В 1939 році на Всесоюзній сільськогосподарській виставці радгосп № 5 був нагороджений Дипломом І ступеня, легковим автомобілем і грошовою премією в 10 000 карбованців. Крім того передові тваринники Проскурін І.Д., Цимбалов М.Є., Кіктьова Г.Д., Криштальова Є.Г., Дубінін К.К., Півоваров А.І., Ветчинкін А.М., Корж В.Т. були нагороджені великими і малими золотими та срібними медалями.

Багато працював над підвищенням урожайності сільськогосподарських культур і над забезпеченням тваринництва повноцінними кормами агроном Центилович К.Ф. В 1940 році в радгоспі зібрано в середньому по 16 ц. зерна з гектару. Господарство радгоспу за роки передвоєнних п’ятирічок стало високомеханізованим. За допомогою потужної агротехніки радгосп досяг визначних успіхів в землеробстві та тваринництві. Було збудовано тік та сушильну башню. Перші поселенці жили в землянках вздовж залізниці. В землі викопувалась яма, яка накривалась дахом. Потім були збудовані бараки, в яких жили люди, багато з них вже мали сім’ї.

Вулиць не було, але люди давали назви баракам: "Сахалін", "Камчатка", "Шанхай", "Шалман". В одному з бараків "Сахалін" було відкрито в 1932 році початкову школу, яка знаходилася в одній кімнаті. Старші учні їздили в Граківську школу.

В 1934 році була збудована нова двоповерхова школа. На весь Чугуївський район було три "багатоповерхових" будинки, і два з них знаходились в центральній садибі радгоспу № 5 – це школа та контора радгоспу.

В 1977 році присвоєно статус селище міського типу.

Факти з історії.

Село Леб’яже Чугуївського району Харківської області засноване Чугуївським воєводою Андріаном Стрємоуховим, нащадком грека Олександра Афанасія Строматороса Страмауха, який у 1462 році виїхав з Константинополя на службу до Великого князя Василя Васильовича (Василя Темного) і назване так по озеру Лебежему, яке знаходиться неподалік населеного пункту.

Рід Стремухових перебував на службі у російських царів і володів Лебежим до кінця ХІХ ст. Останні відомі представники роду, Василь Павлович (1835 р.н.) та його донька Анна (1861 р.н.) 31 липня 1862 року були внесені в ІІ частину дворянської родословної книги.

В кінці ХІХ сторіччя землі навколо с. Лебяже скупило товариство буряко – цукрових заводів «Ротермунд і Вейссе». В 1899 році німецькі підприємці збудували в селі цукровий завод. Директором став Ротермунд Август Августович (1852 р.н.). Август Августович мав дружину Марту (1862 р.н.) і дітей доньку Марту (1890 р.н.) та сина Августа (1887р.н.). Воду для роботу заводу брали з річки Сіверський Дінець, закачуючи її за допомогою парової водокачки. Вироблений цукор возили волами на станцію Гракове, а звідти поїздом до Німеччини. Щороку на роботу до господарства приїздили багато селян із сусідніх Білгородської та Курської губерній. З розповідей очевидців відомо, що Август Августович кожного дня цікавився у працюючих на полях селян, що вони будуть їсти на обід і як з ними розплачуватись за роботу.

Для кращого обробітку земель підприємець привіз з Німеччини два паротяги, які орали поля.

Завод займав територію в селі і був огороджений високим кам’яним парканом. Крім заводу, там були, господарські будівлі, ремонтні майстерні, магазин, склади. Були збудовані робітничі казарми та будинки для спеціалістів заводу. Будинки були вкриті черепицею, привезеною з Німеччини. Один з них зберігся до наших днів.

Очевидці розповідали, що в 1914 році Ротермунд А.А. разом з сім’єю виїхав до Німеччини.