ПРО ВАКЦИНАЦІЮ ВІД ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ
В умовах воєнного стану не у всіх людей є доступ до медичних послуг, разом з тим зростають ризики захворіти на інфекційні захворювання. Імунізація — чи не найбільш ефективний метод убезпечити себе та своїх дітей від тяжких захворювань та їхніх наслідків. Вакцинацію проти дифтерії та правця розпочинають у ранньому дитячому віці — згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, затвердженим наказом МОЗ України від 16.06.2011 № 595 (зі змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 під № 1159/19897. Надалі ревакцинацію слід робити кожні десять років.
В дорослому віці ревакцинація проводиться кожні 10 років без обмеження за віком.
Держава закуповує всі вакцини, які входять до Національного календаря профілактичних щеплень, і ви можете отримати їх безоплатно. Усе, що треба зробити, — звернутися до сімейного лікаря.
Дифтерія проявляється у вигляді ангіни, під час якої в горлі утворюються плівки, що ускладнюють дихання. Вона передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту — посуд, іграшки тощо.
Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему, вона виробляє токсин, який потрапляє до крові й вражає різні органи, найчастіше — серце, нервову систему, нирки. Для лікування дифтерії використовується протидифтерійна сироватка та антибактеріальна терапія. Навіть попри своєчасне лікування близько 20 % хворих помирають.
Правець вражає нервову систему і проявляється сильними судомами, що іноді можуть призвести до переломів кісток, проблем з ковтанням. Хвора людина відчуває сильні болі.
Інфікуватися правцем можна при потраплянні бруду в рану або поріз, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини. Наприклад, дитина може інфікуватися, поранившись цвяхом чи об паркан, через подряпини, в які потрапить земля. Прогноз у разі захворювання несприятливий. Навіть попри екстрену реанімацію та оперативне медичне втручання, смертність досягає 25–80 %. Смерть, як правило, настає через спазм дихальних м’язів і параліч серцевого м’яза.
Відповіді на поширені запитання:
Щеплення у ранньому віці роблять вакциною АКДП — полівалентною вакциною, до складу якої входять дифтерійний та правцевий анатоксини для профілактики дифтерії та правця і кашлюковий компонент для профілактики кашлюку. У цьому випадку можна використовувати вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Це трикомпонентне щеплення допоможе сформувати імунітет одразу до трьох захворювань!
-
Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку роблять за віком чотири рази: у два місяці (перше), у чотири місяці (друге), у шість місяців (третє) та у 18 місяців (четверте). Захворювання на кашлюк в анамнезі дитини не є протипоказанням до вакцинації проти цього захворювання, котру можна робити дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.
-
Наступне щеплення, вакциною АДП, роблять у шість років — це вже ревакцинація проти дифтерії та правця, оскільки така вакцина не містить кашлюкового компоненту.
-
Шосте щеплення роблять у 16 років вакциною АДП-М (зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів).
Надалі кожні десять років дорослий має оновлювати свій захист від дифтерії та правця. Для цього треба звернутися до сімейного лікаря для ревакцинації АДП-М анатоксином. Щеплення бажано робити своєчасно у визначені Календарем терміни для забезпечення гарантованої напруги (рівня) імунітету.
